1. Разом пишемо складні прикметники зі сполучними голосними о, е (е після м’якого приголосного та графічно є після й); з першою іменниковою основою на приголосний; з першою числівниковою основою на и, о, а, що виконують роль сполучного голосного, та на приголосний. Вони охоплюють:

1) складні прикметники, утворені від складних іменників, які пишуть разом: агрокульту́рний (агрокульту́ра), електросилови́й (електроси́ла), лісостепови́й (лісосте́п), монокульту́рний (монокульту́ра), м’ясозаготіве́льний (м’ясозаготі́вля), радіофізи́чний (радіофі́зика), самохі́дний (самохі́д), сірково́дневий (сірково́день), теплообмі́нний (теплоо́бмін), хлібозаготіве́льний (хлібозаготі́вля), цементобето́нний (цементобето́н), чорнозе́мний (чорно́зем);

2) складні прикметники, утворені з іменника та узгодженого з ним прикметника: високоврожа́йний (висо́кий урожа́й), внутрішньоо́чний (вну́трішнє о́ко), довгохвильови́й (до́вгі хви́лі), загальнодосту́пний (зага́льний до́ступ), загальноосві́тній (зага́льна осві́та), західноукраї́нський (За́хідна Украї́на), зовнішньополіти́чний (зо́внішня полі́тика), короткостеблови́й (коро́тке стебло́), легкоатлети́чний (легка́ атле́тика), мовностильови́й (мо́вний стиль), молочнопромисло́вий (моло́чна промисло́вість), м’якопіднебі́нний (м’яке́ піднебі́ння), народногоспода́рський (наро́дне господа́рство), народнопоети́чний (наро́дна пое́зія), низькопродукти́вний (низька́ продукти́вність), первіснообщи́нний (перві́сна общи́на), правобере́жний (пра́вий бе́рег), сільськогоспода́рський (сільське́ господа́рство), східнослов’я́нський (схі́дні слов’я́ни);

3) складні прикметники, утворені з дієслова і залежного від нього безсуфіксного іменника: волелю́бний, деревообро́бний, машинобудівни́й, світлопоглина́льний, сміттєочисни́й, соломоподрі́бнювальний, сталерозливни́й, струмовимі́рювальний.

Примітка. Якщо друга частина походить від префіксального дієслова, то складний прикметник пишемо з дефісом: ванта́жно-розванта́жувальний, контро́льновимі́рювальний;

4) складні прикметники, перший компонент яких утворений від прислівника, а другий — від прикметника: багатопрогі́нний, важкорозчи́нний, круглооберта́льний, легкозайми́стий, малочутли́вий, сильноді́йний, тонкомі́рний, тугопла́вкий чи від дієприкметника: багатоспрямо́ваний, важкопрогнозо́ваний, високоопла́чуваний, густозасе́лений, довгоочі́куваний, маловжи́ваний, низькоопла́чуваний, новоутво́рений, новозасно́ваний, різноспрямо́ваний, свіжозру́баний, свіжоско́паний, слабконатя́гнутий, тонкоме́лений, тонкорозпоро́шений.

Примітка 1. Прислівники, утворені з відносних (зрідка — якісних) прикметників, здебільшого зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником: абсолю́тно сухи́й, вале́нтно пов’я́заний, ві́льно конверто́ваний, діаметра́льно протиле́жний, компете́нтнісно орієнто́ваний, науко́во обґрунто́ваний, послідо́вно миролю́бний, професі́йно орієнто́ваний, соціа́льно акти́вний, соціа́льно свідо́мий, соціа́льно небезпе́чний, суспі́льно кори́сний, суспі́льно необхі́дний, хімі́чно стійки́й, чі́тко окре́слений.

Примітка 2. У складних термінах перший прислівниковий компонент, що уточнює значення другого прикметникового компонента, пишемо разом із ним: видовженотупоконі́чний, короткогрушоподі́бний, округлояйцеподі́бний;

5) складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основний, переважно термінологічний зміст передає останній прикметник, а попередні лише звужують, уточнюють його: вузькодіале́ктне (мо́вне я́вище), глибокозадньоязико́вий (звук), давньоверхньоніме́цька (мо́ва), двовуглеки́слий (газ), лінгвостилісти́чні (особли́вості), середньоверхньоніме́цька (мо́ва), середньонижньоніме́цька (мо́ва); також — глухоніми́й, сліпоглухоніми́й;

6) складні прикметники, першою частиною яких є іменник з основою на м’який приголосний: вуглецевмі́сний та на й: кальцієвмі́сний, натрієвмі́сний;

7) складні прикметники з першою іменниковою основою на приголосний: натрійоргані́чний, хлорфено́льний;

8) складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний словом, з основою на и: двадцятиповерхо́вий, десятиметро́вий, п’ятдесятито́нний, семиразо́вий, стодвадцятип’ятирі́чний, трипудо́вий, чотириколісний, о: двометро́вий, двоосьови́й, столітро́вий, а: сорокагоди́нний, сорокаде́нний та на приголосний: піввіде́рний, півкілограмо́вий, півкілометро́вий, півлітро́вий.

2. З дефісом пишемо:

1) складні прикметники, утворені від складних іменників, що їх також пишуть із дефісом: генера́л-губерна́торський (генера́л-губерна́тор), ди́зельмото́рний (ди́ зель-мото́р), монго́ло-тата́рський (монго́ло-тата́ри), націона́лпатріоти́чний (націона́л-патріо́т), норд-о́стовий (норд-о́ст), сі-бемо́льний (сібемо́ль), соціа́л-демократи́чний (соціа́л-демокра́т), соціа́л-патріоти́чний (соціа́л-патріо́т), соціа́л-пацифі́стський (соціа́л-пацифі́ст), у́гро-фі́нський (у́гро-фі́ни); Іва́но-франкі́вський (Іва́но-Франкі́вськ), Пу́ща-води́цький (Пу́щаВоди́ця);

2) складні прикметники, утворені за допомогою сполучного голосного о з двох прикметникових основ; вони об’єднують:

a) складні прикметники, основи яких називають незалежні поняття агра́рно-промисло́вий, архітекту́рно-будіве́льний, військо́во-морськи́й, військо́во-польови́й, військо́во-спорти́вний, воє́нно-промисло́вий, воє́нностратегі́чний, електро́нно-обчи́слювальний, кисне́во-водне́вий, кра́пковоштрихови́й, культу́ рно-техні́чний, ліні́йно-стрічкови́й, лісопи́льноструга́льний, мо́вно-літерату́ рний, моло́чно-м’ясни́й, музи́чно-танцюва́льний, м’я́льно-тіпа́льний, навча́льно-виховни́й, навча́льно-науко́вий, науко́воексперимента́льний, науко́во-прикладни́й, постача́льно-збу́товий, свердли́льно-довба́льний, свердли́льно-шліфува́льний, свинце́во-мі́дний, спи́нно-черевни́й, столя́рно-тесля́рський, суди́нно-капіля́рний, суши́льносортува́льний, суспі́льно-політи́чний, худо́жньо-реставраці́йний; між компонентами таких складних прикметників можна вставити сполучник і, пор.: агра́рний і промисло́вий, навча́льний і виховни́й.

Примітка. Складні субстантивовані прикметники військовозобов’я́заний, військовополоне́ний пишемо разом;

б) складні прикметники, перша основа яких закінчується на -ико (-іко): діале́ктико-матеріалісти́чний, істо́рико-культу́рний, лі́рико-епі́чний, ло́гіко-грамати́чний, ме́дико-генети́чний, меха́ніко-математи́чний, полі́тико-економі́чний, хі́міко-бактеріологі́чний;

в) складні прикметники, перша основа яких не має прикметникового суфікса, але за змістом вона однорідна з другою основою зо́лото-валю́тний, крохма́ле-па́токовий, м’я́со-во́вня́ний, м’я́со-моло́чний, м’я́со-са́льний, м’я́сояє́чний, о́воче-картопля́ний, о́воче-моло́чний, цу́кро-протеї́новий.

Примітка. Складні прикметники такого зразка, уживані як наукові терміни, пишемо разом: головоно́гі;

г) складні прикметники, основи яких означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі: блаки́тно-си́ній, гіркува́то-соло́ний, жо́вто-блаки́тний, жовтува́то-роже́вий, ки́сло-соло́дкий, моло́чно-бі́лий, сі́ро-голуби́й, сліпу́чобі́лий, те́мно-зеле́ний, черво́но-зеле́но-си́ній, але: жовтогаря́чий, червоногаря́чий (окремі кольори);

ґ) складні прикметники, основи яких називають проміжні сторони світу: півде́нно-за́хідний, півде́нно-схі́дний, півні́чно-за́хідний, півні́чносхі́дний;

3) складні прикметники, утворені за допомогою сполучного голосного о з двох прикметникових основ, що називають поняття з уточнювальним змістом: всесві́тньо-істори́чний, літерату́ рно-худо́жній, наро́днови́зво́льний, підзо́листо-боло́тний;

4) складні прикметники, перша основа яких є числівником, записаним цифрою, але в його вимові наприкінці з’являється голосний и: 20-поверхо́вий, 7-разо́вий, 125-рі́чний, 30-кілограмо́вий; о: 90-метро́вий, 90-рі́чний, 100- годи́нний; а: 40-гра́дусний, 40-де́нний.