1. Разом пишемо складні неозначені займенники, утворені від займенників інших семантичних груп за допомогою словотворчих часток аби-, ані-, де-,-сь: аби́хто (аби́кого, аби́кому і т. д.), аби́який (аби́якого, аби́якому і т. д.), аби́чий (аби́чийого, аби́чийому і т. д.), аніхто́ (аніко́го, аніко́му і т. д.), аніщо́ (анічо́го, анічо́му і т. д.), анія́кий (анія́кого, анія́кому і т. д.), анічи́й (анічийо́го, анічийо́му і т. д.), де́хто (де́кого, де́кому і т. д.), де́що (де́чого, де́чому і т. д.), де́які (де́яких, де́яким і. т. д.), хтось (кого́сь, кому́сь і т. д.), щось (чого́сь, чому́сь і т. д.) яки́йсь (яко́гось, яко́мусь і т. д.), котри́йсь (котро́гось, котро́мусь і т. д.).

2. З дефісом пишемо складні неозначені займенники, що мають у своєму складі словотворчі частки будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-: будь-хто́, (будь-кого́ і т. д.), будь-що́ (будь-чого́ і т. д.), будь-чи́й, будь-яки́й; котри́й-будь, хто-бу́дь, чий-бу́дь, що-бу́дь, яки́й-будь; котри́йне́будь, хто-не́будь, чий-не́будь, що-не́будь, яки́й-не́будь; ка́зна-хто, ка́значий, ка́зна-що, ка́зна-яки́й; хто́зна-яки́й; бо́зна-що. Але: будь у ко́го, будь на чо́му, ка́зна з ким, хто́зна при ко́му, бо́зна в ко́го, бо між часткою і займенником ужито прийменник.