Разом пишемо:
1) складні іменники, у яких поєднані за допомогою сполучного голосного звука дві основи, друга з яких — віддієслівного походження: водопі́й, водола́з, газогі́н, глибиномі́р, глиноко́п, дровору́б, лісоспла́в, ляльково́д, металорі́з, м’ясої́д, самохі́д, сінокі́с, солева́р, стрічкорі́з, теплово́з, трубокла́д, хлібода́р, хліборі́з;
2) складні іменники, утворені поєднанням прикметникової та іменникової основ за допомогою сполучного голосного звука: білокрі́вці, високогі́р’я, густолі́сся, дрібно́ліс, жовто́цвіт, синьоцві́т, червононі́жка, червонопі́рка, чорно́зем, чорно́ліс, чорно́слив;
3) складні іменники, утворені за допомогою сполучного голосного звука з двох іменникових основ: верболі́з, газобало́н, глинопісо́к, лісосте́п, людиноде́нь, льонолавса́н, металопла́ст, носорі́г, сталебето́н, то́ннокіломе́тр, торфогні́й, шлакобло́к), а також іменники, першою частиною яких є незмінна основа іншомовного походження на о, а: автомагістра́ль, агрокульту́ра, велопробі́г, відеофі́льм, дискому́зика, кіноза́л, радіокоміте́т, стереоекра́н, фотоспра́ва, єврори́нок, нанодіагно́стика; медіалінгві́стика;
4) складні іменники, утворені з дієслова у формі другої особи однини наказового способу та іменника: гори́цвіт, зірви́голова, перекоти́по́ле, пройди́світ; Коли́вушко, Непи́йпиво, Непи́йвода, Переби́йніс, Тягни́бік, Уби́йвовк (прізвища);
5) складні іменники, утворені з кількісного числівника у формі родового відмінка (для числівників дев’яносто, сто — називного), іменникової основи та суфікса: дванадцятито́нка, двохсотрі́ччя, дев’яностоп’ятирі́ччя, дев’яносторі́ччя, стоп’ятдесятирі́ччя, сторі́ччя, трьохсотп’ятдесятирі́ччя, шестиде́нка.
Примітка. Якщо такий числівник у складних іменниках означає дво-, тризначне число і записаний цифрами, то його приєднуємо до другої частини за допомогою дефіса: 750-рі́ччя, 900-рі́ччя.
6) складні іменники з першою частиною напів-, полу-: напівавтома́т, напівімла́, напівку́щ, напівлюди́на, напівма́впа, напівпітьма́, напівпра́вда, напівфабрикат; полу́драбок. полу́кіпок, полу́мисок.
Примітка. Невідмінюваний числівник пів зі значенням ‘половина’ з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів а́ркуша, пів відра́, пів годи́ни, пів лі́тра, пів мі́ста, пів огірка́, пів о́строва, пів я́блука, пів я́щика, пів я́ми; пів Євро́пи, пів Ки́єва, пів Украї́ни. Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: піва́ркуш, пі́вдень, півза́хист, півко́ло, півку́ля, півлі́тра (розм. ‘пляшка з горілкою або іншою випивкою ємністю 0,5 літра’), півмі́сяць, піво́берт, півова́л, піво́стрів.
7) складні іменники, утворені з трьох і більше основ: автомотогурто́к, радіоспектрогеліогра́фія, світловодолікува́ння, термогідродина́міка.
2. З дефісом пишемо:
1) складні іменники, утворені з двох самостійних іменників без сполучного голосного звука. У них відмінюємо або обидва іменники, або тільки другий. Обидва іменники відмінюємо, якщо вони означають:
а) спеціальність, професію, наукові звання: гінеко́лог-ендокрино́лог, лі́кар-еко́лог, магніто́лог-астроно́м, худо́жниця-карикатури́стка, членкореспонде́нт;
б) протилежні за змістом поняття: купі́вля-про́даж, ро́зтяг-стиск;
в) казкових персонажів: За́йчик-Побіга́йчик, Лиси́чка-Сестри́чка, ЦапВідбува́йло;
г) рослини: брат-і-сестра́;.
2) другий іменник складного слова відмінюємо, якщо перший:
а) визначає певну прикмету чи особливість предмета, особи, явища, названих другим: бі́знес-план, бі́знес-проє́кт, блок-систе́ма, буй-ту́р, ди́зельмото́р, до́пінг-контро́ль, дур-зі́лля, жар-пти́ця, інтерне́т-вида́ння, інтерне́т-по́слуга, ко́зир-ді́вка, компа́кт-диск, кре́кінг-проце́с, піа́р-а́кція, піа́р-кампа́нія, розри́в-трава́, фан-клу́б, фі́тнес-клуб, чар-зі́лля;
б) є назвою літери грецького алфавіту, що лексикалізувалася: а́льфапро́мені, а́льфа-ро́зпад, а́льфа-части́нка, бе́та-про́мені, бе́та-ро́зпад, бе́тачасти́нка, де́льта-промі́ння, де́льта-фу́нкція, де́льта-части́нка;
в) разом із другим становить єдине найменування військового звання, державної посади (генера́л-лейтена́нт, генера́л-майо́р, прем’є́р-міні́стр), одиниці вимірювання чого-небудь (кілова́т-годи́на, мегава́т-годи́на), узвичаєних музичних понять (до-діє́з, мі-бемо́ль, сі-бемо́ль, соль-діє́з та ін.), проміжних сторін світу (норд-ве́ст, норд-о́ст), деяких рослин (сон-трава́, ма́ти-й-ма́чуха);
г)є невідмінюваним іменником іншомовного походження: су́ші-бар, карао́ке-бар;
3) складні іменники, утворені з двох самостійних слів за допомогою сполучного голосного о: монго́ло-тата́ри, у́гро-фі́ни, А́встро-Уго́рщина;
4) першу частину складного слова (написану разом або з дефісом), за якою вжите слово з такою самою, як у першої, другою частиною: а́удіо- та відеопроду́кція, ку́лько- й роликопідши́пники, на́ціє- й державотві́рні проце́си, ра́діо- й телеапарату́ра, те́пло- й гідроелектроста́нції.