Складні слова зі сполучними голосними звуками О, Е (графічно Е та Є) 1. Коли перша частина складного слова — основа прикметника твердої групи, то сполучним звуком є о: важкоатле́т, гірничопромисло́вий, чорно́зем, яснозо́рий; якщо ж перша частина такого слова — основа прикметника м’якої групи, то перед о пишемо ь: верхньолу́жицький, давньору́ський, задньоязико́вий, нижньогі́рський, передньобокови́й, ранньости́глий, середньові́ччя, середньодобови́й, синьоо́кий.

2. Коли перша частина складного слова — основа іменника, числівника або займенника, то сполучним звуком буває:

1) о після твердого приголосного, зокрема й шиплячого: водозабі́р, Водохре́стя, грушоподі́бний, дощомі́р, душогу́б, кашова́р, країнозна́вство, одноде́нний, рибокомбіна́т, самовихова́ння, самовчи́тель, сирова́р, торфорі́з, цементово́з;

2) о в числівниковій основі дво- перед наступним приголосним, голосним та й у прикметниках та іменниках: двоа́ктний, двоелектро́дний, двоєди́ний, двоо́кис, двоо́кисень, двоокси́д, двоопу́клий, двоосьови́й, двотижне́вий, двоя́русний;

3) е після м’якого приголосного (неподовженого), яким закінчується основа іменника м’якої групи: бурело́м, землемі́р, землетру́с, киснетерапі́я, краплеподі́бний, працездатний, ске́лелаз, а в деяких словах — і після шиплячого: дружелю́бний, ножетрима́ч, овочесхо́вище, Січесла́в, але традиційно: коно́в’язь, коногі́н, костогри́з, костопра́в, повітроду́в, повітрозабі́рник, свинома́тка, свинопа́с;

4) е після й, яким закінчується основа іменника м’якої групи, та після м’якого подовженого приголосного першої частини графічно передаємо буквою є: боєзда́тність, краєзна́вство, націєтво́рення, життєзда́тний, життє́пис, сміттєзбира́льний, хі́мієтерапія.

Роль сполучного звука у складних словах виконує також останній голосний першого невідмінюваного іменника чи першої незмінної основи іншомовного походження, переважно о, а (автовокза́л, відеоза0́пис, дискоклу́б, Євросою́з, Європарла́мент, кінофі́льм, наночасти́нки, радіокоміте́т, стереоапарату́ра; медіалінгві́стика, медіастилі́стика), а також голосний, яким закінчується перше слово, зокрема и (всюдихі́д, двадцятирі́чний, триа́томний, трикілометро́вий, трині́жок, трио́кисень, чотириба́льний, чотирику́тник, чотириосьови́й, семиде́нний), е (морепроду́кти, сонцестоя́ння), а (кількаразо́вий, кількаповерхо́вий, півтораметро́вий, сім’ядо́ля, сім’япро́від, сорокарі́чний), о (дев’яносторі́чний, стометро́вий, сторі́ччя), у (двою́рідний, трою́рідний).

Складні слова без сполучного голосного звука 3. Складні слова утворюємо без сполучного голосного звука, якщо:

1) перша основа закінчується на приголосний звук (Болгра́д, Ви́шгород, Ми́ргород, Но́вгород, крайне́бо, пі́вдень, хлорбензо́л, хлорвіні́л) та -ох, що є закінченням родового відмінка числівників два — чотири в порядкових числівниках і співвідносних із ними іменниках (двохсо́тий, трьохти́сячний, чотирьохмільйо́нний, чотирьохмілья́рдний; двохсотрі́ччя, трьохсотрі́ччя, чотирьохсотрі́ччя);

2) першу основу скорочено до приголосного: артпо́лк, будмайда́нчик, драмтеа́тр, завка́федри, літсту́дія, медза́клад, міськра́да, педуніверсите́т.

Складні слова пишемо разом і з дефісом 4. Разом пишемо:

1) складноскорочені слова (мішані та складові абревіатури) й похідні від них: адмінресу́рс, адмінрефо́рма, академвідпу́стка, багатве́чір, бухо́блік, виконро́б, власко́р, держми́то, держустано́ва, елітжитло́, інвалю́та, інофі́рма, інвестпрое́кт, інтербрига́да, інформповідо́млення, інформце́нтр, Кабмі́н, Київзеленбу́д, комба́т, лісго́сп, медперсона́л, мультфі́льм, Нацба́нк, нарде́п, ощадкни́жка, епідемситуа́ція, профспі́лка, Святве́чір, соцзабезпе́чення, соцстра́х, спецзавда́ння, спецви́пуск, спортмайда́нчик, фармпрепара́т; комба́тівський, профспілко́вий, соцстра́хівський;

2) слова з першими регулярно вживаними іншомовними компонентами на голосний та приголосний: абро-, авіа-, авто- (‘само’, ‘автоматичний’), агро-, аеро-, аква-, алко-, арт-, астро-, аудіо-, біо-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, геліо-, гео-, гідро-, дендро-, екзо-, еко-, економ-, етно-, євро-, зоо-, ізо-, кібер-, мета-, метео-, моно-, мото-, нарко-, нео-, онко-, палео-, пан-, пара-, поп-, прес-, псевдо-, соціо-, теле-, фіто-, фолк- (фольк-), фоно- та ін.: аброморфе́ма, авіаре́йс, автовідповіда́ч, агробі́знес, аероме́тод, аквате́хніка, алкоте́ст, артри́нок, астрокоре́кція, аудіоальбо́м, біоци́кл, бодибі́лдинг, бодіа́рт, вебсторі́нка, геліоце́нтр, геополі́тика, гідропа́рк, дендропа́рк, екопроду́кти, економкла́с, етногу́рт, єврозо́на, євроремо́нт, зооса́д, кібермаши́на, метамо́ва, метеоста́нція, моновиста́ва, мотокро́с, наркобі́знес, неомодерні́ст, онколіка́рня, панамерика́нський, параолімпі́єць, попму́зика, попгу́рт, пресконфере́нція, псевдонау́ка, псевдогромадя́нський, соціосфе́ра, телехро́ніка, фітотерапі́я, фолкгу́рт, фолькму́зика, фоноза́пис; так само слова з питомими компонентами іно- (іншо-, інако-), лже-: інові́рець, іншові́рець, інакоду́мець, іншоду́мець; лжепроро́к, лжесві́док.

Примітка. Якщо такі іншомовні компоненти приєднані до власного імені, то їх пишемо з дефісом: пан-Євро́па, псе́вдо-Фа́уст.

3) слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний (вищий від звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий і т.ін.) вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-: архіскладни́й, архішахра́й, архидия́кон, бліцнови́ни, бліцопи́тування, гіперзву́к, гіперма́ркет, екстракла́с, макромоле́кула, макроеконо́міка, максіо́дяг, мідіо́дяг, мікрооргані́зми, мікрохви́лі, мікрочасти́нка, мінібло́к, мініди́ск, мінікомп’ю́тер, мультимільйоне́р, нанокомп’ю́тер, наночасти́нки, полісахари́ди, полімотива́ція, преміумкла́с, суперма́ркет, супермоде́ль, супермо́дний, топме́неджер, топмоде́ль, ультразву́к, ультрамодний, флешінтерв’ю.

Примітка 1. У компонентах максі-, міді- кінцевий і в позиції перед приголосним наступного слова не переходить в и: максімо́да, максісу́кня, мідімо́да, мідіспідни́ця.

Примітка 2. Компонент топ- із числівниками не поєднуваний.

4) слова з першим іншомовним компонентом анти-, віце-, екс-, контр-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антиві́рус, віцепрем’є́р, віцеко́нсул, ексчемпіо́нка, ексміні́стр, експрезиде́нт, контрадміра́л, контруда́р, лейбгварді́єць, лейбме́дик, оберма́йстер, оберофіце́р, оберлейтена́нт, оберпрокуро́р, штабскапіта́н, унтерофіце́р.

Примітка 1. Із власною назвою (прізвищем) такі компоненти пишемо з дефісом: «Анти-Дюринг», екс-Югосла́вія.

Примітка 2. У компонента анти- кінцевий и в позиції перед голосним наступного слова не переходить в і: антиелектро́н, антиімперіалісти́чний, антиінфекці́йний, антиінфляці́йний, антиістори́чний, антиоки́слювач, антиурядо́вий (див.: § 31).

5) складні слова, першою частиною яких є кількісний числівник, записаний словом: двадцятип’ятиповерхо́вий, двобі́чний, двоо́кий, півтораметро́вий, п’ятсотдвадцятип’ятирі́ччя, сімдесятирі́ччя, сімсотсорокарі́ччя, сорокарі́чний, сторі́ччя, тривідсо́тковий, трику́тник, трия́русний, чотириа́ктний, чотиримі́сячний.

5. З дефісом пишемо:

1) слова, утворені повторенням того самого дієслова, що виражають інтенсивну дію: писа́в-писа́в, роби́в-роби́в, ходи́в-ходи́в; прикметника чи прислівника, що передають високий ступінь вияву ознаки: бі́лий-бі́лий, бага́то-бага́то, далt́ко-дал́ко, леге́нький-леге́нький, ле́две-ле́две, си́ньоси́ньо, ти́хо-ти́хо;

2) складні слова, утворені внаслідок поєднання слів синонімів: ги́дкобри́дко, зро́ду-ві́ку, ти́шком-ни́шком, ча́сто-гу́сто; слів-антонімів: більшменш, ви́димо-неви́димо, купі́вля-про́даж; близьких за значенням слів, що передають єдине поняття: ба́тько-ма́ти (батьки), хліб-сі́ль (їжа); слів із тим самим коренем, але з різними закінченнями, префіксами чи суфіксами: вели́кий-превели́кий, з да́вніх-даве́н, з ді́да-пра́діда, ма́ло-пома́лу, пові́к-ві́ки, ра́дий-раді́сінький, си́ла-силе́нна, ти́хий-тихе́сенький.

Примітка. Два однакових іменники або числівники, один з яких має форму називного відмінка, а другий — орудного, пишемо окремо: кіне́ць кінце́м, честь че́стю, чин чи́ном, одни́м одна́.

3) складні слова, що означають приблизність: день-дру́гий, годи́на-дві, не сього́дні-за́втра, три-чоти́ри.

Примітка. Поєднання слів зі значенням приблизності або певних числових меж можуть складатися й з двох числівників, позначених цифрами. У такому разі між ними ставимо тире: 3 — 4 дні, у́чні 8 — 10 кла́сів.

4) складні вигуки та звуконаслідування, утворені переважно повторенням того самого звукосполучення: гей-ге́й, ґе-ґе-ґе́, дзень-дзеле́нь, їйбо́гу, їй-пра́во, кру-кру́, ку-ку́, курли́-курли́, ого-го-го́, ой-ой-о́й, ох-хо-хо́, тукту́к, тьох-тьо́х;

5) скорочення з належними до них цифрами: Ан-124, Ан-225, Б-17, БУ-1, ДС-3, ЖЕК-9, Зеленбу́д-4, Су-53, Ту-154, Як-42;

6) числівниково-літерні найменування класів, будинків, корпусів, поштових відділень тощо: 7-А клас, 10-В клас, буди́нок № 28-Г, ко́рпус 3-А; Ки́їв-1;

7) ініціальну абревіатуру, написану великими або малими літерами, з будь-яким словом: ВІЛ-інфе́кція, ДНК-ана́ліз, ДНК-експерти́за, ВІП-за́ла, е-декларува́ння, е-деклара́ція;

8) дві ініціальні абревіатури, написані великими літерами: ВІЛ-СНІД;

9) слова-терміни, до складу яких уходить літера алфавіту: П-поді́бний, Т-поді́бний;

10) за традицією карт-бла́нш, ста́тус-кво та ін.