Подвоєння букв як наслідок їх збігу

1. Подвоєння букв на позначення приголосних звуків маємо, якщо збігаються однакові приголосні:

1) префікса й кореня: ввіч, вві́чливий, відда́ти, ві́дділ, завви́шки, зза́ду, беззву́чний, обби́ти, роззбро́їти, роззя́ва.

Примітка. Немає подвоєння букв у таких словах, як ото́й, оту́т, ота́к, ота́м, отепе́р, ото́ді, а також оце́й тощо.

2) кінця першої та початку другої частини складноскорочених слів: військкома́т (військовий комісаріат), міськко́м (міський комітет), юнна́т (юний натураліст);

3) кореня або основи і суфіксів прикметників чи іменників: день — де́нний, зако́н — зако́нний, кінь — кі́нний, осінь — осі́нній, тума́н — тума́нний; башта́нник, годи́нник, письме́нник, свяще́нник; віко́нниця, Ві́нниця; дві букви н зберігаємо й перед суфіксом -ість в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників із двома н: зако́нний — зако́нність — зако́нно, тума́нний — тума́нність — тума́нно;

2. Якщо збігається буква с основи дієслова минулого часу і постфікса -ся: ви́нісся, па́сся, розрі́сся, тря́сся.

3. Подвоєння букв на позначення приголосних маємо також:

1) у наголошених суфіксах -анн-(ий) (-янн-(ий), -енн-(ий) прикметників, що вказують на більшу, ніж звичайна, міру якості або на можливість чи неможливість дії: невблага́нний, недоторка́нний, нездола́нний, незрівня́нний, 24 несказа́нний; височе́нний, здорове́нний, нездійсне́нний, незліче́нний, непримире́нний, нескінче́нний, силе́нний, страше́нний, числе́нний;

2) у суфіксах -енн-(ий), -янн-(ий) прикметників старослов’нського походження зі значенням можливості або неможливості дії: благослове́нний, блаже́нний, мерзе́нний, огне́нний, окая́нний, свяще́нний, спасе́нний, а також у прикметникові боже́ственний; дві букви н зберігаємо також в іменниках та прислівниках, утворених від таких прикметників: нездола́нність, нездола́нно, числе́нність, числе́нно тощо.

Примітка. Немає подвоєння н у дієприкметниках: ви́вершений, ви́хований, зро́блений, поо́раний, ска́заний, спе́чений, у прикметниках на -ен-(ий), співвідносних із відповідними дієприкметниками (що мають інший наголос): варе́ний (пор. дієприкметник ва́рений), пече0ний (пор. дієприкметник пе́чений), а також у прикметниках віддієприкметникового походження: довгожда́ний, жада́ний, навіже́ний, скаже́ний, шале́ний.

Треба розрізняти такі слова, як здійсне́нний (який може здійснюватися — прикметник) і зді́йснений (який здійснився — дієприкметник), нездола́нний (непереможний) і нездо́ланий (якого не подолали), незліче́нний (представлений у дуже великій кількості) і незлі́чений (не порахований) та ін.

4. Маємо подвоєння приголосних у словах бовва́н, Га́нна, лляни́й, овва́, сса́ти, а також у похідних від них словах боввані́ти, Га́ннин, ви́ссати, ссавці́ та ін.