Під час словотворення зазнають змін такі звукосполучення та окремі приголосні перед суфіксальним голосним:

1) буквосполучення —цьк- змінюємо на —чч-, а —ськ- — на ч в іменниках перед суфіксом -ин-: воя́цький — воя́ччина; коза́цький — Коза́ччина; німе́цький — Німе́ччина; туре́цький — Туре́ччина (але: га́лицький — Галичина́); ре́крутський — ре́крутчина; солда́тський — солда́тчина;

2) буквосполучення -ськ-, -ск змінюємо на щ в іменниках перед суфіксом -ин-: полта́вський — Полта́вщина; віск — вощи́на; пісо́к (піску́) — піщи́на;

3) буквосполучення -ск, -шк- змінюємо на щ у прикметниках перед голосним а суфікса -ан-: віск — воща́ни́й; до́шка — дощани́й, пісо́к (піску́) — піща́ний;

4) буквосполучення -ськ-, -зьк- змінюємо відповідно на щ, жч у прізвищах перед суфіксами -енк-, -ук: Васько́ — Ва́щенко — Ващу́ к; Ісько́ — І́щенко — Іщу́к, Они́сько — Они́щенко — Онищу́к, Водола́зький — Водола́жченко; Кузько́ — Кужче́нко.

Примітка. У присвійних прикметниках від власних імен із буквосполученнями — ск-, -ськ- букву с на письмі зберігаємо, а букву к змінюємо на ч: Пара́ска — Пара́счин, Они́ська — Они́сьчин; -шк- змінюємо на щ: Мела́шка — Мела́щин.

5) приголосні г, к, х змінюємо на ж, ч, ш у присвійних прикметниках перед суфіксом -ин: О́льга — О́льжин; Ната́лка — Ната́лчин, Ода́рка — Ода́рчин, дочка́ — доччи́н; Дома́ха — Дома́шин, сва́ха — сва́шин та у відіменних дієсловах перед суфіксами -и-, -а-: баті́г — батожи́ти, друг — дружи́ти, крик — крича́ти, сухи́й — суши́ти.