1. Під час утворення нових слів деякі приголосні перед -ськ-(ий), -ств- (о) зазнають звукових змін, що зафіксовані й на письмі, а саме:

1) к, м’який ц, ч + -ськ-(ий), -ство-(о) → -цьк-(ий), -цтв-(о): гірни́к — гірни́цький — гірни́цтво; коза́к — коза́цький — коза́цтво; па́рубок — парубо́цький — парубо́цтво; молоде́ць — молоде́цький, молоде́цтво; стріле́ць — стріле́цький; ткач — тка́цький — тка́цтво;

2) г, ж, з + -ськ-(ий), -ств-(о) → -зьк-(ий), -зтв-(о): Пра́га — пра́зький; убо́гий — убо́зтво; Запорі́жжя — запорі́зький; Зба́раж — зба́разький; боягу́з — боягу́зький — боягу́зтво, але ге́рцог — ге́рцогський;

3) х, ш, с + -ськ-(ий), -ств-(о) → -ськ-(ий), -ств-(о): воло́х — воло́ський; чех — че́ський; залі́сся — залі́ський; това́риш — товари́ський — товари́ство; але: шах — ша́хський, Цю́рих — цю́рихський.

2. Решту букв на позначення приголосних перед суфіксами -ськ-(ий), -ств-(о) на письмі зберігаємо: агент — аге́нтство; бага́тий — бага́тство; брат — бра́тський — бра́тство; заво́д — заводськи́й; інтеліге́нт — інтеліге́нтський; люд — людськи́й — лю́дство; сирота́ — сирі́тський — сирі́тство; пропаганди́ст — пропаганди́стський; студе́нт — студе́нтський — студе́нтство.

Примітка. Про творення прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від географічних назв і назв народів див. §150.