1. В іменниках перед суфіксами -к-, -ок, -ин- зі значеннями зменшеності та пестливості: нога́ — ні́жка, плуг — плужо́к; рука́ — ру́ чка, крюк — крючо́к; му́ ха — му́шка, горо́х — гороши́на.

2. У кличному відмінку іменників чоловічого роду другої відміни перед закінченням -е: друг — дру́же, луг — лу́же; коза́к — коза́че, юнак — юна́че; пасту́ х — пасту́ше.

3. В усіх особових формах дієслів теперішнього часу і майбутнього часу доконаного виду, формах наказового способу та в пасивних дієприкметниках перед суфіксом -ен-: берегти́ — бережу́, береже́ш, береже́, бережемо́, бережете́, бережу́ть; бережи́, бережі́мо, бережі́ть хай (нехай) бережу́ть; зберегти́ — збережу́, збереже́ш, збереже́, збережемо́, збережете́, збережу́ть; збережи́, збережі́мо, збережі́ть, хай (нехай) збережу́ть; збере́жений; пекти́ — печу́, пече́ш, пече́, печемо́, печете́, печу́ть; печи́, печі́мо, печі́ть, хай (нехай) печу́ть; пе́чений; спекти́ — спечу́, спече́ш, спече́, спечемо́, спечете́, спечу́ть; спечи́, спечі́мо, спечі́ть, хай (нехай) спечу́ть; спе́чений; колиха́ти — колишу́, коли́шеш, коли́ше, коли́шемо, коли́шете, коли́шуть; колиши́, колиші́мо, колиші́ть, хай (нехай) коли́шуть; поколиха́ти — поколишу́, поколи́шеш, поколи́ше, поколи́шемо, поколи́шете, поколи́шуть; поколиши́, поколиші́мо, поколиші́ть, хай (нехай) поколи́шуть.