1. Це чергування відбувається в коренях дієслів і змінює їхні значення. Дієслова з о звичайно позначають тривалу, нерозчленовану дію або одноразову, закінчену, дієслова з а — повторювану, багаторазову дію: допомогти́ — допомага́ти, гони́ти — ганя́ти, коти́ти — кача́ти, кро́їти — кра́яти, ломи́ти — лама́ти, ско́чити — скака́ти, схопи́ти — хапа́ти; стоя́ти— ста́ти.

Проте багато дієслів має кореневий о, який не чергуємо з а: ви́мовити — вимовля́ти, ви́ростити — виро́щувати, прости́ти — проща́ти, вино́шувати, відгоро́джувати, догово́рювати, заспоко́ювати, переко́нувати, устано́влювати та ін., але ви́провадити — випроводжа́ти.

Е (невипадний) — І (невипадний) 2. Це чергування також відбувається в коренях дієслів і змінює їхні значення: е вживаємо в префіксальних дієсловах доконаного виду, і — в утворених від них дієсловах недоконаного виду: ви́гребти — вигріба́ти, ви́коренити — викорі́нювати, ви́пекти — випіка́ти, замести́ — заміта́ти, зберегти́ — зберіга́ти, перелеті́ти — переліта́ти, наректи́ — наріка́ти, спостерегти́ — спостеріга́ти, причепи́ти — причіпля́ти (так само ви́волокти — виволіка́ти, де о чергуємо з і).
Е чергуємо з і також у дієсловах із суфіксом -ува- (-юва-), коли наголос падає на кореневий і, та в похідних від цих дієслів іменниках на -нн-(я): бреха́ти — набрі́хувати, ви́коренити — викорі́нювати, заверті́ти — — заві́рчувати, теса́ти — заті́сувати, чека́ти — очі́кувати; ви́коренення — викорі́нювання, чека́ння — очі́кування; так само ви́полоскати — виполі́скувати (де о чергуємо з і). Але: виве́ршувати, заве́ршувати, переве́ршувати, потребува́ти, прище́плювати.

Е (випадний) — И Випадний е чергуємо з и перед л, р: беру́ — бра́ти — вибира́ти, ви́стелю — ви́слати — вистила́ти, завме́р — замри́ — завмира́ти, запе́р — запри́ — запира́ти, стер — зітри́ — стира́ти та ін.