З- (ІЗ-, ЗІ-) 1. Префікс з- перед буквами на позначення глухих приголосних к, п, т, ф, х переходить у с-: сказа́ти, спалахну́ти, стовкти́, сфотографува́ти, схили́ти. Перед усіма іншими буквами пишемо з (зрідка із): зба́вити, звести́ , зжи́тися, ззирну́тися, зсади́ти, зціпи́ти, зчепи́ти, зши́ток; ізжо́вкнути, ізно́в, ізсере́дини.

Префікс з- (с-) уживаємо переважно перед коренем, що починається голосним звуком або сполученням приголосного й голосного: зеконо́мити, зігнорува́ти, зорієнтува́тися, зумовити; здрібни́ти, зскріба́ти, скла́сти, скріпити і под.

Коли ж корінь слова починають дві букви на позначення приголосних, пишемо здебільшого префікс зі-: зібга́ти, зігну́ти, зігра́ти, зідра́ти, зізна́тися, зіпсува́ти, зіста́вити, зі́ткнення, зіщу́ литися та ін. Префікс зі вживаємо також у словах із коренем, перший склад якого становить звукосполучення губний + й: зів’я́лий, зім’я́ти, зіп’я́стися (і сп’ясти́ся) тощо. У деяких словах можна паралельно вживати префікси зі- та зо-: зігріва́ти і зогріва́ти, зімліва́ти і зомліва́ти, зіпріва́ти і зопріва́ти, зітлі́ти і зотлі́ти.

БЕЗ-, ВІД-, МІЖ-, НАД-, ОБ-, ПЕРЕД-, ПІД-, ПОНАД-, РОЗ-, ЧЕРЕЗ 2. У префіксах без-, від- між-, над-, об-, перед-, під-, понад-, роз-, через- кінцевий дзвінкий приголосний перед наступним глухим не змінюємо: безкори́сливий, безкра́їй, відкриття́, ві́дстань, міжконтинента́льний, міжплане́тний, надпоту́жний, обпали́ти, обтруси́ти, передплати́ти, передча́сний, підтри́мка, понадпла́новий, розтягну́ти, ро́зчин, розхита́ти, черезплі́чник.

ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ 3. Префікс пре- вживаємо переважно в якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня вияву ознаки: прега́рний, презавзя́тий, прекра́сний, прему́ дрий, препога́но, пречудо́во, а також у словах прези́рливий, прези́рство та словах старослов’янського походження: преосвяще́нний, преподо́бний, престо́л.
Префікс при- пишемо переважно в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії тощо, та в похідних від них словах: прибі́гти, прибо́ркати, прибудува́ти, прива́бити, прикрути́ти, пришви́дшити; прибо́рканий, прибудо́ваний, прива́бливий, прикру́чений, пришви́дшення; в іменниках та прикметниках, утворених унаслідок поєднання іменників із прийменником при та суфіксом: при́гірок, при́ярок; прибере́жний, прикордо́нний; у прикметниках на означення неповноти ознаки: приста́ркуватий.
Префікс прі- вживаємо тільки в словах прі́звисько, прі́звище, прі́рва.

АРХІ- 4. В іменниках і прикметниках уживаємо префікс архі-: архіважли́вий, архімільйоне́р, архіскладни́й.

Примітка. У назвах церковних звань, титулів та чинів уживаємо префікси архи- та архі-: архимандри́т і архімандри́т, архиєре́й і архієре́й, архистрати́г і архістрати́г та ін.

АНТИ-, КВАЗІ- 5. Уживання голосного и в префіксі анти- та голосного і в префіксі квазі- не підпадає під правила вживання голосних и, і в загальних назвах іншомовного походження, пор.: антиалкого́льний, антиаромати́чний, антиаргуме́нт антиестети́чний, антиєвропе́йський, антиінфляці́йний, антинауко́вий, антиурядо́вий, антия́дерний; квазіглоба́льний, квазіоберта́ння, квазіо́птика, квазіпло́ский, квазіпру́жність, квазіри́нок, квазісті́йкість, квазічасти́нка.